“Сусідів не турбують мої змії”, - про своє захоплення розповідає Наталія Фурман


Нещодавно у Фейсбуці Наталія Фурман влаштувала справжній фурор своїм дописом серед маловищан. Дівчина запропонувала місцевим жителям екзотичну послугу від «SnakeRoom_kr» - фотосесію зі зміями або терапевтичний сеанс із плазунами задля подолання герпетофобії (страх рептилій, плазунів, змій).

Реакція людей була неоднозначною, серед коментарів було багато обурливих та іронічних:


«Який жах!»

«Да, думаю це той вид послуг якого ну дуже не вистачало в Малій Висці»

«Люди зглузду з'їхали немає чим зайнятися то забавляють себе чим можуть. Жуть»

«Актуально для Малої Виски! Якщо завелась змія, то нехай не байдикує, нехай також повкалує, а то дармоєдствує. Головне, щоб не втікла».


Наталія витримала хвилю негативу і виважено відповідала на кожен коментар. Говорить, що очікувала на таку реакцію і була готовою до подібної комунікації.

Наша редакція зацікавилася послугами, які надає Наталія і ми запросили її в гості для інтерв’ю, але вона прийшла не сама, а разом зі своїм улюбленцем – імператорським удавом. Інтерв'ю вийшло публічним, адже охочих подивитися і взяти на шию змію – вистроїлася ціла черга. Пропонуємо і вам, дорогі читачі, дізнатися більше і зануритися у наш діалог із повелителькою змій.





- Наталю, розкажи які плазуни живуть у тебе вдома?

- На сьогоднішній день у мене три змії на постійному проживанні, які є моїми домашніми тваринами. Найстарший в моїй маленькій колекції - імператорський удав (самець, вік 3,5 роки) він же - boa constriсtor, удав звичайний. Ще є королівський пітон, йому приблизно 1,5 роки. І наймолодша в моїй колекції, самка імператорського удава, зараз їй 7 місяців. Був ще сітчастий пітон на тимчасовій перетримці, але його забрали нові власники.


- Чим харчуються твої змії, які умови їх проживання і чи дорого це?

- Вони їдять різних гризунів, хом'яків, крис, кролів. Замовляю їх через інтернет. Є такі плазуни, що люблять тільки заморожене м'ясо і я їм не відмовляю у такому задоволенні. Для змій важливими є теплі умови проживання. Тому вдома у мене для кожного є термоковрики і постійно підтримується тепла температура зовнішнього середовища. Щомісяця на утримання плазунів я витрачаю близько 2 000 гривень.


- Чи є у тебе улюбленці?

- Я не можу виділити когось одного. Вони усі чудові і за ними захоплююче спостерігати, точніше буде сказати, що є певні види, які для мене більш цікаві, своєю поведінкою, будовою та зовнішнім виглядом. Змії - це специфічні тварини. Коли людина свідомо заводить змію, вона повинна бути готова до того, що ця тварина не має емоційної прив'язки до власника, хоча із задоволенням погріється на руках і складе компанію.



- Зараз я бачу як змія обвила твої руки і завмерла, тобі не боляче?

- Ні, мені комфортніше, коли вона не рухається, так легше тримати її в руках. Вона сприймає мої руки як гілки дерев, тому постійно рухається, щоб знайти зручне положення. Зараз нам обом комфортно.


- Як потрібно поводитись при контакті зі змією?

- Є декілька простих правил. Не можна робити різких рухів, кричати, розмахувати руками. Змія може сприйняти це як потенційну небезпеку і вкусити, захищаючи себе. Ні в якому разі не можна перед контактом зі змією контактувати з гризунами, якщо раптом так трапилось, то необхідно обов'язково вимити руки і при необхідності змінити одяг.



- Чи проходила ти курси, навчання тераріумістів?

- На жаль, в Україні тераріумістика ще не набрала такої популярності як в країнах Європи, де цей вид діяльності активно розвивається і хоч на мінімальному рівні контролюється державними органами. На сьогоднішній день доволі багато інформації можна знайти в інтернеті, особливо цікаві матеріали від іноземних заводчиків, де активно розвиваються зміїні ферми. Також на форумах та в книжках багато статей. Я безмежно вдячна нашим українським терераріумістам які завжди готові прийти на допомогу і з задоволенням передають свій досвід, пояснюючи все до дрібниць.


За себе можу сказати лиш те, що коли придбала свою першу змію, то це було свідоме, зважене рішення. Я розуміла яка це відповідальність, перечитала гору літератури, поспілкувалася з багатьма власниками рептилій і тільки потім прийняла рішення започаткувати проєкт “SnakeRoom”.



- Розкажи детальніше про проєкт «SnakeRoom_kr», яка його мета?

- SnakeRoom це моя маленька мрія, яка поступово стала реальністю. Часто люди не розуміють сенсу такого виду послуги, адже їм здається, це не приносить ніякої користі, задоволення, а більше того - є небезпечно. Нажаль, погляд крізь призму суб'єктивної думки формує не найкраще ставлення до тераріумістики в суспільстві.


Така реакція оточуючих для мене як виклик. Вона спонукає мене рухатися далі в моїх починаннях. За допомогою SnakeRoom у житті людей відбуваються зміни. Хтось подолав герпетофобію, дехто почав відчувати себе та став сміливішим, відважнішим, більш впевненим, а деякі наші клієнти взагалі придбали собі змію. Можливо для когось це дрібниці, та ж коли я проживаю історію людини, відчуваю її хвилювання, а потім бачу неймовірні емоції, розумію, що все не даремно. Мої послуги потрібні. З кожним новим клієнтом ми проживаємо маленьке життя. Бачу ти теж побоюєшся змій, хочеш доторкнутися?


(Я трохи вагаюся, але не можу втриматися від такої можливості. Хоч і дуже боюся, повільно простягаю руку вперед... Вже через секунду відчуваю яка в удава тепла та гладенька шкіра і прислухаюсь як він милозвучно по-зміїному шипить. Від поєднання страху і захоплення моїм тілом пробігають тисячі гарячих “мурах”... Зрештою я опановую себе і повертаюсь до запитань.)



- Чого бояться змії і як себе ведуть коли відчувають небезпеку?


- Стверджувати, що чогось бояться змії тераріумного утримання дуже важко, адже вони настільки одомашнені, що зовсім не проти контакту з людиною. Зазвичай якщо змія чогось лякається, наприклад голосних звуків чи різких рухів, то вона намагається відповзти якомога далі, або ж скручується і ховає голову.

Дуже рідко, коли плазун відчуває небезпеку або ж охороняє кладку яєць може почати шипіти. Стосовно тих рептилій, що мешкають в природі, або ж не приучених до рук, то вони можуть проявляти агресію, кусати, або ж просто будуть від вас тікати. З моїми, на щастя, таких випадків не траплялося. Усі рептилії, що є в моєму домі, ладять з людьми та домашніми тваринами.


- Як сусіди ставляться до того, що у них за стіною живуть змії?


- Їх більше турбують мої собаки, яких у мене двоє. Стаффордширські тер’єри – дуже активні песики, які зовнішнім виглядом і поведінкою привертають до себе увагу. Але, незважаючи на це, є досить дружелюбними собаками.




- Чи втікали твої змії?


- Бувало виповзали із тераріума, але швидко знаходились, зокрема завдяки псам. Собаки голосно гавкають і вказують на місце перебування утікача.

- Як відрізнити пітона від удава?


- Дуже часто люди не можуть назвати чим різняться пітон та удав. На перший погляд ці змії дійсно мають багато схожого. І зазвичай коли люди чують про цих плазунів у них виникає одна й та ж думка, що то є масивна змія, яка душить свою жертву кільцями. Насправді ж, пітони та удави відносяться до абсолютно різних сімейств.

Пітон належить до окремого сімейства - пітони (Pythonidae), удави - представники сімейства ложноногих (Boidae). Найбільшою відмінністю є їхній спосіб розмноження. Пітони є яйцекладучими. Самка пітона відкладає яйця в гніздо, із яких потім вилуплюються маленькі пітони.

Удави ж, є живородячими. Після спарювання, самка удава виношує яйця всередині свого тіла і аж потім народжує живих удавів. Також різницею є ареал розповсюдження цих змій. Пітони поширені на територіях Африки, Індії, Шрі-Ланки, Австралії, Філіппінах та Індонезії.

Удави ж розповсюджені в Центральній та Північній Америці. Є багато різних видів пітонів та удавів і всі вони абсолютно різні, за способом життя, поведінкою, способами полювання, розмірами та зовнішнім виглядом. Вони абсолютно по-різному виглядають, деякі із них ледве досягають розміру в 1м, а дехто досягає гігантських 11м.

Візуально удава від пітона можливо відрізнити оглядаючи голову. У пітонів є виразна кістка над очима, тоді як в удава вона відсутня. Анаконда яка так всіх лякає, також відноситься до родини удавових.




- Що побажаєш нашим читачам?


- Дуже хочеться побажати навчитись цінувати те, що навколо нас, не боятися невідомого, а спробувати пізнати і зрозуміти. Кожного разу, проявляючи ініціативу до пізнання нового, - життя змінюється на краще.

Спілкувалася – Вікторія Румянцева


179 перегляд0 коментар

Пов'язані пости

Дивитися всі

Підписний індекс:  

76522

Тел: 8 800  33 94 74